Принцип наочності є одним із найважливіших у організації навчально-виховного процесу початкової школи. Унаочнений навчальний матеріал стає доступнішим та цікавим молодшому школяреві, мислення якого має наочно-образний характер.

Реалізувати принцип наочності допомагає використання у навчально-виховному процесі різних засобів навчання.

Під засобом навчання розуміють об'єкт будь-якої природи, який має дидактичний характер, замінює повністю або частково поняття, яке вивча­ється, дає нову інформацію про нього.

Роль засобів навчання при засвоєнні математичних знань та умінь по­лягає в тому, що ЗН дають змогу:

- знайти перехід від сприймання конкретного до абстрактного і навпаки - від сприймання абстрактного до конкретного;

- активізувати роботу учнів;

- зекономити час на уроці; збільшити обсяг роботи на уроці;

- підвищити ефективність процесу оволодіння знаннями, уміннями та навичками.

Застосування засобів навчання на уроці передбачає організацію навча­льно-пізнавальної діяльності такими способами (методами, прийомами): ілю­страція, демонстрація, графічні роботи, технічні вправи, робота з книгою, спостереження, аудіо-, комп'ютерний сеанс та ін.

    Учитель початкових класів повинен добре знати види засобів навчання математики для того, щоб правильно їх добирати та виготовляти самостійно і ефективно використовувати у процесі навчання.

Засоби навчання .математики поділяють на кілька груп:

I. ПІДРУЧНИКИ ТА КНИЖКИ:

Підручник - основний засіб навчання, адресований як учню так і вчи­телю, містить теоретичні повідомлення, вправи і задачі відповідно до мети навчання та програм, визначає методичні підходи до опрацювання навчаль­ного матеріалу.

II. НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ:

1. Картки 3 математичними завданнями. (Використовуються для переві­рки набутих знань та умінь, індивідуальної самостійної роботи, контрольних робіт.)

2. Зошит 3 друкованою ОСНОВОЮ. (Призначений для самостійної роботи на
різних етапах уроку та домашньої роботи. Звільняє молодшого школяра від
непродуктивної праці.)

3, Довідники.

III. НАОЧНІ ПОСІБНИКИ (ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ):

IV. ІНСТРУМЕНТИ І ПРИЛАДИ:

1. Лінійка.

2. Циркуль.

3. Палетка.

4. Кутник.

5. Рахівниця.

6. Абак.

7. Годинник, секундомір, терези та ін.

V. МОДЕЛІ:

1. Набори геометричних фігур.

2. Циферблат годинника з рухомою стрілкою.

VI. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ (ТЗН):

1. Кінопроектор.

2. Телевізор, відеомагнітофон.

3. Кодоскоп.

4. Епідіаскоп.

5. Графопроектор.

6. Мікрокалькулятор.

7. Комп'ютер.

За способом використання усі засоби навчання поділяють на: фронта­льні (демонстраційні) -для роботи усього класу та індивідуальні - для роботи окремого учня. Вони відрізняються лише за розміром, а мета використання, як правило, є однаковою.

За способом виготовлення засоби навчання поділяють на ті, що вигото­влені друкарським способом чи на фабриці і саморобні.

Саморобні наочні посібники доповнюють готові; це різні малюнки, креслення, таблиці тощо. Вони повинні бути нескладними у виготовленні, відповідати вимогам естетики та шкільної гігієни. Зазвичай їх виготовленням займається вчитель, але до цієї справи слід залучати і дітей, що дасть освітній та виховний ефект, допоможе виробити певні трудові навички, виховає пова­гу до власної праці.

Особливе місце серед засобів навчання математики займають засоби зворотного зв'язку, тобто такі, що дозволяють вчителеві контролювати стан засвоєння навчального матеріалу відразу усіма учнями класу. На уроках ма­тематики застосовують віяло, числовий абак, сигнальний блокнот, таблицю чисел першої сотні, кодування відповіді, розрізні цифри та ін.

Засоби зворотного зв'язку використовують при вивченні нумерації чи­сел та арифметичних дій. так, виконуючи завдання усних обчислень учні по­казують відповіді за допомогою таких засобів.

Методика використання ЗНМ на уроці потребує розв'язання вчителем таких завдань:

1. Визначити, з якою метою використовуємо: як джерело знань, як ілюстрацію словесних пояснень та ін.

2. Спланувати, на якому етапі навчання використовуємо: ознайомлення з новим матеріалом, закріплення знань, умінь і навичок, перевірки їх засвоєння.

3. Продумати зміст роботи з ЗН та словесний супровід.

4. Стимулювати оперування дітьми наочним посібником та пояснення дій.

5. Застосовувати на уроці достатню і необхідну кількість наочних посібників (в міру і без надмірностей).

6. Ілюструвати дітям тільки незнайомі дітям предмети, об'єкти, явища, а незнайомі - не варто.

7. Своєчасно переходити від предметних і образних наочних посібників до умовної символічної наочності.