МЕТОДИКА РОБОТИ НАД РЕФЕРАТОМ
ЯК ОДНИМ ІЗ ОСНОВНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Реферат - це одна з початкових форм наукової роботи студента, зміст якої полягає у ґрунтовному викладі суті якого-небудь окремого твору або певної проблеми на основі узагальнення різноманітних джерел інформації (літератури, передового досвіду, власних пошуків тощо).
Підготовка до написання реферата вимагає глибокого усвідомлення теми, уміння самостійно аналізувати літературу і педагогічну практику.
Основні етапи роботи над рефератом:
- вибір актуальної теми;
- складання плану;
- підбір і опрацювання літератури;
- укладання і літературне оформлення реферату;
- складання списку використаної літератури.
Характерною особливістю рефератів е те, що вони містять не тільки інформацію з різних першоджерел, але й критичний аналіз, систематизують і узагальнюють найновіші досягнення науки і передової практики, містять думки самого автора реферата, які відображають його ставлення до досліджуваної проблеми.
У рефераті бажано з'ясувати такі питання:
- чи є достатньо літературних джерел з проблеми дослідження;
- які сторони проблеми в літературі висвітлені і як трактуються;
- що позитивного є в дослідженнях і в чому полягають їх недоліки.
Важливим є вивчення питання про виникнення проблеми, історії її досліджень і вирішення в різні часи, в різних умовах.
На основі аналізу зібраного матеріалу здійснюється порівняння наукових думок, течій, концепцій, знаходження спільного і відмінного в них, виділення головного, істотного, узагальнення і обґрунтування власного розуміння досліджуваних явищ чи процесів.
Аналіз реферативних робіт показує, що студенти не завжди дотримуються зазначених вимог. Реферати ,часто містять лише фрагменти переписаних літературних джерел без посилання на авторів, без критичного аналізу, висловлювання своїх думок тощо. Це значно знижує пізнавальний і науково-дослідницький рівень виконуваної самостійної роботи.
Працюючи над рефератом, студенти вперше зустрічаються з необхідністю систематизації опрацьованої літератури, складання списка використаних першоджерел.
Результати реферату оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").
Виклад змісту реферата виконується друкарським способом на стандартних листах з однієї сторони. Сторінки нумеруються. На титульному листі вказують назву установи, кафедри, теми реферата, прізвище та ініціали виконавця, дату виконання.
Реферат має бути написана грамотно, на стандартних аркушах. Обсяг машинописного тексту через 1,5 інтервали, складає 6-9 сторінок.
Розділи і параграфи мають відповідати плану роботи.
Схеми, таблиці, рисунки виконують чорною тушшю або пастою, їх розмір - стандартна сторінка. Фотоілюстрації вклеюють в тексті або виносять у додатки.
Список літератури оформляється з дотриманням бібліографічних вимог.
У тексті реферату обов'язково повинні бути зроблені виноски чи посилання на використану літературу за таким зразком:
а) після цитати в тексті ставиться *, а у нижній частині сторінки:
* Сухомлинський В.0. Виховання без покарань // Вибр. твори: в 5 т. - К., 1980.
- Т. 5. - С. 343 - 347.
б) після цитати в тексті ставиться [5, 157]. Це означає, що дається посилання на п'яте за списком літературне джерело, сторінка.
Тема. Поняття про управління як цілеспрямовану діяльність з метою розвитку, удосконалення, впорядкувння. Демократизація і гуманізація системи управління освітою в Україні. Органи керівництва освітою.
Внутрішкільне керівництво і контроль. Функції загальноосвітньої конференції, ради школи, методичної ради школи, адміністрації.
3. Внутрішкільне керівництво і контроль
Внутрішкільний контроль (ВШК) - це управлінська функція, яка є попередньою до всебічного аналізу процесу навчання та виховання. Внутрішньо шкільний контроль дає можливість визначити, наскільки якісно здійснюється в школі процеси навчання та виховання, як відносяться до своїх функціональних обов'язків не тільки педагоги, діяльність яких контролюється, але й керівники школи.
Здійснення внутрішньо шкільного контролю потребує від керівництва та інших працівників, які залучені до контролю, теоретичної й методичної підготовки та компетентності, відповідальності при прийнятті рішень за підсумками контролю.
Система внутрішньо шкільного контролю повинна бути планомірною, обґрунтованою й всебічною, а його результати – основою для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Мета внутрішньо шкільного контролю полягає в:
- зборі оперативної інформації про стан керованих підсистем;
- поширенні передового педагогічного досвіду;
- підвищення рівня навчальних досягнень школярів;
- підвищення рівня вихованості учнів;
- своєчасному виявленні й виправленні, попередженні помилок, недоліків в організації й здійсненні навчально-виховного процесу;
- кваліфікованій допомозі педагогам у підвищенні педагогічної майстерності, в оволодінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання.
Керівник повинен знати:
- структуру внутрішньо шкільного контролю в школі;
- зміст кожної підсистеми;
- форми і методи контролю.
62. Педагогічна рада розглядає питання:
удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;
притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків.
Педагогічна рада – це рада професіоналів. Вона покликана вирішувати питання, пов’язані безпосередньо з організацією навчально-виховного процесу, визначенням шляхів його удосконалення. Основні завдання педагогічної ради визначені вищезазначеним положенням.
§ Педагогічна рада розглядає такі питання:
обговорення, оцінка і відбір навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників, які відповідають вимогам державних стандартів; визначення форм, методів, способів їх реалізації;
обговорення роботи колективу школи по виконанню перспективних, річних, поточних планів, якості навчально-виховної роботи;
організація роботи по підвищенню кваліфікації учителів, вихователів; вивченню, узагальненню і поширенню передового педагогічного досвіду; формуванню інноваційного середовища у педагогічному колективі;
проведення атестації педагогічних працівників, клопотання перед органами управління освітою про присвоєння категорій, звань, розрядів;
розгляд і затвердження кандидатур учителів на стажування, курси підвищення кваліфікації, до аспірантури, представлення кращих учителів до різних форм морального і матеріального заохочення;
визначення основних напрямів взаємодії школи з навчальними і науково-дослідними закладами, державними і громадськими організаціями, творчими спілками; організація дослідно-експериментальної роботи та інші.
Педагогічна рада вирішує й інші організаційні питання: затверджує розподіл навантаження учителів, призначення класних керівників, керівників методичних об’єднань, переведення учнів з класу в клас.
Діяльність педагогічних рад проходить в умовах демократії і гласності. У процесі підготовки і проведення їхніх засідань широко вивчається і враховується думка вчителів, учнів, батьків, представників громадськості.
Функції методичної ради
Ефективність організації та проведення методичної роботи у школі залежить від чіткого планування роботи методичної ради, яка є першим помічником адміністрації школи.
До складу методичної ради, як правило, входять учителі вищої категорії, адміністрація школи, голови методичних об’єднань, керівники творчих і динамічних груп, психолог школи. Таким чином, методична рада, застосовуючи колективні, групові та індивідуальні форми роботи з учителями, розв’язує наступні завдання методичної роботи школи:
· забезпечення професійного зростання учителів та підвищення їх наукового рівня;
· дослідження рівня ефективності індивідуальної та колективної науково-методичної роботи з педагогічними працівниками;
· надання консультаційної допомоги з питань впровадження особистісно зорієнтованих та інтерактивних технологій навчання та виховання;
· вивчення, практичне осмислення й узагальнення інноваційного досвіду роботи вчителів школи;
· проведення відповідної корекції системи освітніх технологічних взаємодій.
Для того, щоб учитель забезпечував особистий професійний ріст, досліджував, практично осмислював, вносив корективи, методична рада проводить роботу:
· забезпечує вчителя необхідною методичною літературою;
· визначає час для організації методичної роботи вчителів;
· напрацьовує систему підпорядкування та делегування повноважень у рамках організації науково-методичної роботи.
· допомагає методичним об’єднанням, творчим групам в процесі добору необхідних матеріалів і координує роботу проектів, програм;
· створює умови до самовдосконалення вчителя.
Тема. Передовий педагогічний досвід
Вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки в практику.
1. Класифікація передового педагогічного досвіду.
Передовий педагогічний досвід залежно від обсягу теми поділяють на комплексний і локальний, а за кількістю авторів — на індивідуальний та колективний.
Передовий педагогічний досвід поділяють на новаторський і зразковий.
Новаторський досвід виділяється певною оригінальністю, новизною. Новизна досвіду може мати об'єктивний або суб'єктивний характер. Якщо новизна досвіду має об'єктивний характер і пошуки педагога-новатора носять експериментальний характер, то такий досвід називають дослідницьким.
Новаторський досвід може відрізнятися певною оригінальністю, вдосконаленням форм, методів, засобів навчання і виховання на основі творчого їх використання. Такий досвід називають раціоналізаторським.
Зразковий досвід — це досвід роботи сумлінних вчителів, які використовують досягнення педагогічної науки і практики, методичні рекомендації, розроблені вченими, методистами, і педагогічна діяльність яких служить зразком для інших.
2. Методи вивчення ППД.
Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
Передовий педагогічний досвід фіксують у процесі внутрішкільного контролю на педагогічних читаннях, конференціях тощо. Щоб він став надбанням масової практики, його потрібно вивчати й узагальнювати. Педагогічна наука пропонує таку етапність вивчення педагогічного досвіду.
3 Методи поширення ППД.
У практиці склалися такі форми й методи втілення передового досвіду: відкриті уроки та інші заняття; усні повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у виступах педагогів у школі, на нарадах, курсах, семінарах представників народної освіти; письмові повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у формі методичних листів, методичних розробок, статей у газетах і журналах, видання брошур, монографій, збірників матеріалів конференцій і семінарів; наочно-демонстраційна популяризація передового педагогічного досвіду — організація виставок, спеціальні стенди при методкабінетах та ін.
Практикується друк статей про свій досвід у науково-методичних журналах «Початкова школа», «Рідна школа».
веб-сайт
http://www.pochatkova-shkola.net/