Із року в рік учитель продовжує себе у своїх  учнях. Його думки, почуття, щедро віддані дітям, працюють на майбутнє. Образ улюбленого вчителя – доброго і водночас вимогливого – ми пам’ятатимемо все життя.

    Сьогодні – учительське свято. Вшануймо ж тих, кого любимо, хто зачарував нас щирістю і глибиною знань, хто завжди бажав нам добра й кого ми іноді ображали...

            Вчителі – найкращі наші люди –

            Плекають нас для всіх  крутих доріг.

            Болять майбутнім, школо, твої груди...

           Нехай святиться твій простий поріг.

     Ніколи ми не задумуємося яка доля вчителя. Отже, давайте подумаємо чи легка доля вчителя?:

            Учительська доля – то сад у цвіту

             То мрії світання край житнього поля

              Учительська доля – щаслива сльоза 

             І прагнення світ своїм серцем обмяти.

             Учительська доля – така.

             Життя учителя як на долоні.

             По краплі душу  іншим віддає

             Хоч вчора втома нелюдська сьогодні

             Любові й праці меж не визнає.

             Хвилина вільна рідко випадає

             І осінь рано тулиться до скронь,.

             Та не засмучуйся – світ зігріває.

             Учительських сердець палкий вогонь