«Олександр Барвінський – галичанин, видатний педагог, громадський діяч»

(Фото О.Барвінського)

-         Сьогоднішня наша виховна година присвячена пам’яті видатного педагога, громадського діяча – О.Барвінського.

-         Пісня: «Моя Україна».

-         Короткі життєві відомості Олександра Барвінського. (Показ презентації)

Ведуча 1.

 Своє життя Олександр Барвінський присвятив дітям, працюючи довгий період педагогом.

-         Послухайте відомості про педагогічну діяльність відомого нашого земляка з уст наших студентів.

Педагогічна діяльність О. Барвінського.

Закінчивши у 1868р. філософський факультет Львівського університету, О.Барвінський подав до шкільної ради прохання про призначення його на посаду заступника учителя в одній із гімназій Галичини. Таке його рішення не дістало схвалення у батьків, які вважали, що він, як його брати, має стати священиком.

Учительська професія в ті часи не користувалася особливою повагою. Тоді навіть побутувало таке прислів’я: «Бодайсь чужі діти учив!»

У 1868р. О.Барвінський став заступником вчителя гімназії в Бережанах. В Бережанській гімназії викладає руську (українську) мову.

Як вчитель, проявив себе приятелем української молоді, намагався впливати на розвиток її національних почуттів, обдаровував здібних учнів книжечками, які видавала – «Просвіта». В значній мірі завдяки його праці учні гімназії почали цікавитися українською літературою, розповсюджували її, урочисто відзначали роковини Шевченка, плекали українську пісню, відвідували український театр,старанно вивчали українську мову і літературу.

Ведуча 2.

Барвінський був одним із найкращих українських педагогів. «Свою працю брав дуже поважно, був надзвичайно точний і обов’язковий, на лекції не приходив ніколи неприготований.

Продовження розповіді про педагогічну діяльність О. Барвінського.

З вересня 1871р. його призначають провізоричним старшим вчителем мужської учительської семінарії в Тернополі. Восени цього ж року міністерство призначило його дійсним старшим учителем названої семінарії.

Маючи намір зайняти вільну кафедру української мови та літератури в Чернівецькому університеті, він почав підготовку до екзамену з української та польської літератури за вищу гімназію і відмінно його склав у Відні у 1878 році, заслуживши похвалу проф.. Ф.Мілкошича, який запропонував йому дальше науково працювати над дослідженням теми проголошеного реферату.

Однак смерть дружини та матеріальні нестатки не давали можливостей займатися науковою діяльністю і О.Барвінський повністю присвятив себе практичній педагогіці і праці на полі освіти та національного виховного народу.

Головну увагу у освітньо-виховній праці в семінарії він звертав на те, щоб випускники не тільки були добре підготовленими до дидактично-виховної праці в школі, але щоб насамперед розуміли свій обов’язок перед власним народом і свідомо його виконували.

Ведучий 1.

«Освіта і наука» - твердив він, - мають стати підвалинами добробуту народу. Закликав нас такими словами до праці: «Прощаймо і сіймо здорове зерно на дорученій нам ниві, лиш відчуваймо разом, аби не прийшов неприятель і не засіяв кухлю між пшеницею».

У праці "Олександр Барвінський в історії культурного руху руського народу на Прикарпаттю» І.Левицького вказується, що О.Барвінський має чудові здібності, широку загальну освіту, володіє навчальним матеріалом, вчить ґрунтовно і домагається бажаних результатів, займається багатогранною літературною діяльністю, з колегами перебуває у гармонійних співвідносинах, точно дотримується розпоряджень вищих органів влади.

Ведучий 2.

У листопаді 1888р. О.Барвінського переводять на посаду вчителя чоловічої учительської семінарії у Львові.

З вересня 1893р. – член кураєвої шкільної ради. Дбав О.Барвінський і про розвиток мережі українських шкіл. Він добився відкриття другого класу з українською мовою у с.Княгинин, де зголосилося для навчання 53 дітей. Він намагався допомогти громаді Брикулі Старих (1909р.) в боротьбі за те, щоб школа в них була з українською мовою навчання, листувався з К.Гамораком із Устечка (1897р.) і таких листів дуже велика кількість.

Розповідь студентів.

Велику увагу О.Барвінський в практичній педагогічній діяльності звертав на підготовку українських підручників, що, на його думку, було важливою передумовою створення національного шкільництва, успішного навчання і виховання.

Вирішальну роль в освіті і вихованні народу, на його думку, відіграє учитель, який має досконало володіти знаннями з навчального предмету і методики його викладання, постійно підвищувати кваліфікацію, мати самостійну громадську позицію.

О.Барвінський наголошував і на тому, що діяльність вчителя в школі не повинна бути відірваною від практичного життя. А для цього вчитель має знати потреби народу, його трудову діяльність, намагатися, щоб його праця з учнями готувала їх до вирішення практичних потреб, які ставить життя.

Відвідуючи уроки свої колег, педагог намагався привернути їх увагу на активізацію діяльності учнів, на включення ї в педагогічний процес уроку, формування навичок самостійності, акуратності тощо.

Ведучий 1.

-         Бесіда із попередньо почутої розповіді студентів.

    У якій гімназії вчителював О.Барвінський? (Бережанській)

    Що він там викладав? (Руську (українську) мову)

    До чого нас закликав великий педагог? (До праці)

    Про розвиток чого він дбав? (Українських шкіл, підручників української мови)

Подивіться на карту, на ній показано, де народився О.Барвінський.

-Скажіть, поруч із якими населеними пунктами жив О.Барвінський

 Продовження розповіді студентів.

Окрім педагогічної праці в учительській семінарії О.Барвінський проводив велику громадсько – просвітницьку діяльність в товариствах « Просвіта», « Руська Бесіда», Руському товаристві педагогічному.

О.Барвінський розпочав змагання щодо заснування в Тернополі філії товариства

«Просвіта», статут якої представив намісництву восени 1875р. Але намісництво не затвердило статуту, хоча він був розроблений на основі статуту товариства, затвердженого намісництвом у 1870 р. Лише після звертання до міністерства внутрішніх справ і приведення статуту у відповідність із усіма законами про товариства було отримано дозвіл на заснування філії товариства « Просвіта» у Тернополі.

Представником Головного  Виділу «Просвіта» на установчих зборах був брат О.Барвінського Володимир, який у красномовній і теплій промові зобразив гірку минувшину українського народу і вказав на потребу його відродження шляхом просвіти і навчання та громадської праці.

Вже в перші роки педагогічної і громадсько – просвітницької діяльності О.Барвінський переконався в значенні знання історії для формування національної свідомості у народу і дійшов висновку, що історію треба вивчати не лише за шкільними програмами, а потрібно мати підготовленні в доступній формі книги для домашнього читання учнів і дорослих і ці книги повинні бути у кожній хаті. Такі роздуми спонукали його до підготовки перекладу праці М. Костомарова «Исторія вь жизнеопісанияхь ея главнейших деятелей», а саме тих розділів, які відносились до історії України – Руси.

Ведучий 2.

У 1883 р. О.Барвінського обрано головою філії «Просвіта в Тернополі».

О.Барвінський разом із А.Вахнянином взяв участь у відкритті першої на галицькому Поділлі читальні у селі Староміщина, Скалатського повіту, заснованої за ініціативою о.С.Кобилянського.

Масові заходи товариства ставали традиційними. Цьому сприяло заснування в Тернополі «Міщанської читальні», хоча, за думкою дослідників, «справа народного освідомлення йшла тут доволі тяжко».

У 1883 р. він публікує статтю « Сельскій бит украиньского Русина», в якій детально описує побут селян Поділля, характеризує роботи, які потрібно виконати в кожній порі року, наголошуючи, що однією з найкращих прикмет українців є охайність і любов до чистоти, а най любимішим і найважливішим заняттям є хліборобство, що українці – дуже працьовитий народ, в якому є дуже добрий звичай взаємно собі допомагати, що праця в українців є радістю і супроводжується піснею і т.п. У 1885 р., з метою допомогти селянам, вивчивши досвід Німеччини, підготував працю

«Про упадок нашого хліборобства і спосіб його подвиження» тощо.

Як свідчать архівні матеріали, О.Барвінський брав активну участь у загальних зборах товариства, намагаючись утвердити думку про необхідність розширення видань літератури для народу і пошук шляхів її розповсюдження.

У 1885р. Барвінського обрали радником у міську раду Тернополя. Як свідчать архівні документи, тут він також проявив себе національно свідомим українцем. Про  це свідчить зокрема те, що він єдиний з радників – українців підписував протокол засідань українською мовою. Він першим почав виступати на засіданнях українською мовою, що стало прикладом для інших радників – українців.

Вагомий внесок зробив О.Барвінський в діяльність Руського Товариства Педагогічного.

До питання літератури Ю.Барвінський у своїх працях звертається дуже часто. Наприклад, повідомляючи редакцію « Шкільної часописі» про те, що « загально людей беруть до читання», до закладання читалень, що вчителі чесно виконують свої обов’язки і майже в кожного можна знайти той чи інший часопис, він підкреслює, що це свідчить про усвідомлення себе і свого завдання, бо « просвітилися ми на тоє, щоби вигати і вспирати свою літературу і так приспоряти всім, кого учимо, книжок і часописей, щоби разом з нами читав і образовався загал».

Як взірець він приводить с. Вікно, де школа і церква дбають про просвіту народу, а власником є В. Федорович, який як голова шкільної ради піклується про те, щоб молодь в школі вчилася всього, що їй буде корисним в житті. Він турбується про розвиток ремесла і промислу, його стараннями відкрито водійську школу в Товстому, а незабаром має бути організована гончарна школа.

Вірш про Україну.

Ведучий 1.

У 1890 році від імені педагогічного товариства О.Барвінський звертається із закликом, щоб священики і учителі звернули увагу здібних і незаможних синів селян і мало міщан, що навчання в учительських семінаріях дасть їм в майбутньому відповідний прожиток і важливе становище серед наших громад. І тому, виходячи із важливості учительської професії і великої потреби в кваліфікованих учителях, О.Барвінський закликає направляти цих дітей на навчання до Львівської, Станіславської та Тернопільської семінарій.

Намагаючись привернути увагу народу до освіти і виховання молоді, підняти його на боротьбу за майбутнє своїх дітей і всього народу, виділ у 1892 р. звернувся до української суспільності із закликом вступити в товариство і спільно працювати для майбутнього.

Неоціненною заслугою О.Барвінського стало видання "Рускої Историчискои Библіотеки». Працюючи в «Просвіті», читальні якої стали «огнищами просвітного і національного усвідомлення широких верств», він переконався, що на тих підваленах лише тоді можна буде звести надійну і міцну культурну будівлю, утвердити ясну національну свідомість посеред  української суспільності і «напоїти українські серця справдешнім і щирим народолюбством, коли вона перейметься основним знанням нашої минувшини».

З-під пера О.Барвінського вийшло також ряд інших книг з історії України, виданих товариством «Просвіта». Вони відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості галицьких українців, вихованні людей, які своєю метою вважали незалежність України. Серед цих книг «Історія України-Руси» (Львів, 1904), «Історія України Руси (З образками)» (Львів, 1904), «Ілюстрована історія Руси від найдавніших до нинішніх часів після руських і чужих істориків» (Львів, 1890) та ін..

Вищенаведене давало зробити висновок про те, що О.Барвінський був активним громадським діячем в українських товариствах, а його діяльність носила просвітницько-виховний характер і була спрямована на формування в українців національної свідомості. За велику громадсько-просвітницьку роботу він був обраний почесним членом «Просвіти», «Руського Товариства Просвітницького» та інших товариств.

Ведучий 2.

Бесіда.

Ø У яких товариствах працював О. Барвінський? («Просвіта», «Руська бесіда»)

Ø Для чого, на його думку потрібно вчити історію?

Ø Яка традиція зародилася за час головування Барвінського в «Просвіті»? (Відзначати річницю від дня смерті Шевченка)

Ø З яким закликом громадський діяч звернувся до українців? (Вступати в товариства і спільно працювати для майбутнього).

 Скачати презентацію до виховного заходу тут