| О, Мамо Маріє 1. Коли мені сумно і серце болить, А очі в тумані й не бачуть дороги Спішу до матусі, вона в одну мить Розвіє мій біль, печаль і тривоги. Коли тобі тяжко, непевність в душі, А очі і розум не бачать дороги До Матінки Божої завжди спіши, Розвіє вона біль тривоги.   О, Мамо Маріє, на поміч прийди, П-ів
Пречиста і чиста, як мрія. Ти вічна надія й покров
молодим. О, Мамо Маріє. /2р.+2р. 2.Стою в самоті серед поля
спокус, А їх так багато не перелічити Що вибрати маю, куди притулюсь, Щоб стежку свою не згубити. Покаже дорогу нам Мати свята, Котра у спокусах гріха не
зазнала. І цілому світу сама чистота Спасителя подарувала. 3. Віддаймо себе під святий той покров Довірмо майбутнє надії і мрії. І ті, що сягнула Господню любов Лиш Діві, Пречистій Марії. Мамі Коли смуток в душі павутину
плете, Коли очі затьмарюють сльози, Я пригадую маму, її ім’я
святе, І слова її мудрі, пророчі. Випливають у спогадах руки її
Такі ніжні, хоч зморшками
вкриті Я торкаюсь до них, вони теплі
й м’які Потом праці не раз були
вкриті. Добрі очі її бачу часто я в
снах В них живе непорушний спокій. Я сумую за ними, рідна мамо
моя Ти не поруч, далеко, мов
спогад. За вікном знову дощ, Залишилась одна. Я пригадую все чого вчила. Своє серце мені ти віддала
сповна, Лиш віддячить тобі
залишилось. Мамо Проводжаєш ти нас у дорогу У далекі безкраї шляхи І про нас ти турбуєшся мамо Хоч і ми подорослішали. Та у твому безмежнім
серденьку Ми дітьми будемо завжди Не залежно на те, Чи малі, чи дорослі ми. Ми знаєм , люба матусю, Що дбаєш, Та недосипаєш, А за нас переживаєш. Ми хочем, щоб знали усі
матері Ми любим їх щиро, від усієї
душі. Та завжди нам добре біля мами Навіть умитись сльозами, Завжди найкраще біля мами. Особливу подяку сьогодні вся наша група
хоче висловити Ользі Протасівні. З часу нашого перебування в стінах цього
училища Ви стали для нас другою мамою.
Ви виховуєте майбутнє нашої країни, ви сієте у душах студентів зерна
майбутніх педагогів. Хочемо побажати вам, перш за все, міцного
здоров’я, успіхів у вашій праці, кар’єрного злету, здійснення усіх
найзаповітніших мрій. Хочемо вибачитися
за всі провини і часом за сльози, які пролили за нас. Також висловити подяку за
те, що нас виховуєте, оберігаєте, допомагаєте, підтримуєте у злетах і падіннях.
Низький вам уклін за те, що організували сьогоднішнє свято, допомогли нам
виразити безмежну любов і шану до своїх
батьків. (Лунає музика про матір. Виходять студенти) Вступне слово куратора. Ведучий 1. Мама… це саме
прекрасне слово на землі, перше слово, яке промовляє людина. Воно звучить на
різних мовах однаково ніжно. У мами самі добрі і ласкаві руки, вони все вміють. У мами
саме вірне і чуйне серце – в ньому ніколи не згаса любов. І скільки б не було
тобі років – п’ять чи п’ятдесят – тобі
завжди потрібна мама, її ласка, її увага, її погляд. І чим більша твоя любов до
матері, тим світліше і радісніше життя. 1.Мужніли ми, всьому
приходить час, Та з юних літ і до самого сконання Із биттям серця вічно б’ється в нас Народжене любов’ю слово «мама». Воно горить, як добра зірка Із тисяч слів – особливе слово…. Його не старять, не дрібнять літа Воно завжди і трепетне і нове. Звучить пісня «Рідна мати моя» Ведучий 2. Мама – найдорожча
і найближча людина. І зараз, і коли ми станемо дорослими. Мати, Матуся, Мама – незгасна наша зірка. Мадонна. Любов.
Доброта від неї – краса людська. 2.Без сонця не цвітуть
квіти, Без любові немає щастя, Без жінки немає любові, Без матері немає ні поета, ні героя. Ведучий
1. Мама…
найдорожче слово у світі. Де б не був ти,
щоб не робив – назавжди мати освітить твій шлях ніжним серцем, відданим тобі. У
дні важкі і дні на щастя щедрі – пам’ятай вона завжди з тобою. Сьогодні в
гостях матері наших студентів. 3.Уклін тобі, люба ненько За золоте твоє
серденько! Дарунків, золота не
маєм, Щоб до ніг тобі
зложити, Однак тут спільно
присягаєм, Що, доки тільки будем
жити, Любов сердець твоїх до
віку Тобі дамо, кохана
ненько. Ведучий
2. Мамин вальс –
запрошують студенти матерів. Ведучий 1. Перші поняття про щастя, добро і ласку нерозривно
пов’язані у нас з образом найдорожчої для нас людини – образом матері. А мамина пісня звучить найніжнішою музикою і тоді, коли
посрібляться наші скроні. Ведучий 2. Колискова пісня… під спів неньчиної пісні зростали і ви,
діти. Лагідний матусин наспів засівав вашу дитячу душу любов’ю
до святого місця – рідної домівки,до вишитої колоссям і калиною, України її
мови солов’їної, милозвучної. 4.А без рідної мови, Без пісні, без ласки. Немає, немає Життя на землі. Ведучий 1. Іруся, а ти чула, як мати твоя співає? 5.Заспівай мені мамо
моя, Як бувало колись над колискою. Буду слухати, слухати я І стояти в задумі берізкою. Ведучий 2. Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду а ще раніше –
вогню. Того вогню який огріває хату щирою любов’ю і який єднає усіх членів
родини. Знаємо, як не стане матері, який холод віє по хаті і діти сиротята, а
часом зі смертю матері розлітаються з рідного гнізда по світі. Поет каже: «
Умерла мати і погас вогонь, що грів усю хату». Дорога наша родино, я вам розповім одну легенду, яку почула від своєї
бабусі. Отже, слухайте. Легенда про Матір Божу. У невеликому
югославському місті жила вдова з маленькою донечкою. Але тяжка, виснажлива
робота забрала здоров’я у матері і вона померла. Дівчинка залишилася круглою
сиротою. Її на виховання тітка, тобто рідна сестра матері. Дівчинці було дуже
тяжко без мами, вона цілими днями гірко плакала за своєю ненько. Тітка її
втішала: не плач, моя маленька, твоя мама в небі, її там добре, а ти молись
кожного дня до Бога і колись ти теж підеш у небо і зустрінеш там свою маму, і
будеш з нею вічно! Дівчині дуже хотілося зустріти маму якнайшвидше. Вона чула,
що до рідних можна поїхати поїздом. Пішла сирітка на залізничну станцію і стала
в чергу за квитком. Коли підійшла черга до дівчинки, касирка побачила мале
дівча і запитала: «Куди тобі білет?» -
До неба. Касир зрозуміла,
що це сирота і запитала: А то з твоїх
рідних на небі? - Мама! - ти, дівчинко,
іди додому, молися кожний день до Бога і ти без квитка підеш у небо і там
зустрінеш свою маму! Дівчинка схвильована повернулась додому. Вночі сниться їй
сон: до неї приходить жінка в голубому вбранні і легенько ласкавою рукою
погладила її по голівці, як колись гладила її мама. І сказала: - не плач
більше за мамою, бо мені в цей час важко, коли ти плачеш. Від сьогоднішнього
дня я буду твоєю покровителькою, буду захищати тебе від усього злого і
поганого. Це була Матір Божа. З того часу дівчинка менше плакала і їй стало
легше на душі і серці. Ведучий
1. Свято Матері –
це і свято Матері Божої. В цей день дорослі будуть співати пісні, славити ту
земну жінку, що привела на світ Сина Божого. А в церкві відбувається
богослужіння за здоров’я матерів. Кожен з нас згадує свою рідну неньку. Ведучий
2. А зараз
послухайте молитву за свою матусю, з якою дівчатка щовечора звертаються до
Божої Матері (Заходять дівчатка з букетом
білих лілій, одна з них читає вірш
Романа Завадовича). 6.Є у мене найкраща матуся, За неї до тебе,
Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся
серденьком, До тебе, небесна,
Ісусова ненько. 7.Благаю у тебе дрібними словами Опіки та ласки для
любої мами. Пошли їй не скарби, а
щастя і долю, Щоб дні їй минали без
смутку, без болю. | 
