І.b  Якості особистості вчителя мають певну структуру, до якої входить теоретична та практична готовність. Теоретична готовність – узагальнене вміння мислити педагогічно. Воно передбачає аналітичні, прогностичні, проективні та рефлексивні уміння.

         Аналітичні уміння: аналізувати педагогічне явище; осмислювати кожний елемент педагогічного явища, знаходити в педагогічній теорії моменти, які відповідають сучасним явищам, правильно формувати педагогічні завдання та знаходити способи їх здійснення. Прогностичні явища: вони пов’язані з чітким уявленням мети діяльності у вигляді результату, який передбачається. Це здійснюється за допомогою правильного керування навчально-виховним процесом. До його складу входять; формування мети та завдань, визначення методів їх досягнення, розробка змісту взаємодії учасників освітнього процесу та інше. Педагогічне прогнозування вимагає від вчителя уміння користуватися такими методами як моделювання, створення гіпотез, застосування експерименту.

            Проективні уміння необхідні для розробки проекту навчального процесу, до них входить уміння визначати освітні проблеми та знаходити способи їх втілення, вміння планувати зміст та види діяльності.

  Рефлексивні уміння: аналіз особистої діяльності. Основна увага приділяється на вміння правильно сформувати ідеї, вирішувати завдання відповідно до певних умов, уміння проаналізувати певні причини, які виникають під час діяльності.

Практична готовність визначається через організаторські та комунікативні уміння.

ІІ. Для професійної педагогічної діяльності мають значення особливості характеру вчиться та його професійна компетентність. Компетентність – особистісні якості, до яких належить кваліфікація (знання, досвід), що дозволяє приймати рішення, розв’язувати певні питання за допомогою особистих знань та навичок.

Компетентний вчитель повинен знати педагогічну теорію та вміти застосовувати її положення на практиці. До структури компетентності вчителя належать такі важливі професійні якості особистості: гуманістичний, світогляд та високий рівень загальної культури; спрямованість на педагогічну діяльність та педагогічні здібності; індивідуально-психологічні особливості; професійно-педагогічні знання, уміння, володіння технологією навчання.

ІІІ. Вчитель початкових класів – це вчитель особливої вікової групи: молодший учень бачить в ньому свій ідеал. В молодшому віці йде інтенсивне накопичення учнями позитивного досвіду. Вчитель початкових класів стає зразком. Такі людські відношення як душевна щедрість, чуйність, розуміння іншої людини формується у молодшого школяра завдяки відношенням вчителя та учня та залишаються на все життя. Це визначає особливу роль вчителя початкової школи та його особливої відповідальності перед учнями та суспільством. Основна якість вчителя початкової початкової школи – це доброта, любов до людей, щедрість души та відвертість у відношеннях з дитиною. Головна справа вчителя – ціліспрямовано впливати на дитину, розвивати багатство її душі, допомагати їй стати особистістю, він спрямовує професійно і з любов’ю зусилля дитини, коректуючи їх відношення. Тому необхідні особливі вимоги до вчителів початкової школи.

Педагогічна компетентність вчителя – це педагогічна праця вчителя, в якій на достатньо високому рівні здійснюються педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, відтворюється особистість вчителя, досягаються добрі результати в навчанні та вихованні учнів. При цьому компетентність вчителя визначається співвідношенням в його праці професійних знань та умінь, професійних позицій та особистісних якостей, самовтіленням педагогічної діяльності. Професійна компетентність особистісних якостей вчителя початкових класів займає перше місце в питанні розвитку особистості дитини Л. М. Толстой, вивчаючи вік початку навчання дитини у школі, визначив, що від народження до 7 років – довгий період, а від 7 до 18 – всього один крок. Він мав на увазі, що саме в цей час створюється особистість, її основні якості. Дитині в цей час необхідна допомога зовні (батьків та вчителя), щоб набути моральних якостей, розкрити свої здібності, набути уміння вчитися в основній школі. Слід допомогти дитині відповідати загальнолюдським моральним принципам.

Зміна приоритетної мети початкового навчання, яка спрямована на розвиток особистості дитини та становлення її поглядів, вимагає такої педагогічної технології, яка б виконувала роль адаптації вчителя до результатів цієї мети.

Вчитель початкових класів повинен бути готовим орієнтувати кожний навчальний предмет на розвиток особистості молодшого школяра, до формування у нього навчальної діяльності, уміння та бажання вчитися. Для цього він спрямовує виховання та навчання на саморозвиток та самореалізацію особистості.

Таким чином, головне завдання вчителя початкових класів в сучасних  умовах – допомагати учню у його самовизначенні у житті. Він повинен допомагати учню визначити для себе мету та набути засоби її досягнення; допомогти учню щось створювати; учень повинен бути не тільки виконавцем, але і приймати активну участь у діяльності.

Загалом, вчитель початкових класів повинен бути особистістю, яка відповідає ідеалу, який чекає від нього учень, тобто мати певні моральні якості, а з іншого боку, він повинен мати професійні якості, бути педагогічно компетентним, щоб впливати на саморозвиток учнів. Для цього він повинен постійно навчатися, займатися самоосвітою та самореалізацією в педагогічній діяльності.

 

Питання до самоаналізу знань.

1.     В чому полягають уміння вчителя, які характеризують його теоретичну готовність до педагогічної діяльності?

2.     Які якості повинен мати компетентний вчитель?

3.     В чому полягають основні педагогічні вимоги до особистості вчителя початкових класів?

 

Завдання для самоперевірки.

1.     Скласти характеристику основних умінь, які повинен мати вчитель початкової школи.

2.     Показати необхідність компетентності у вчителя початкових класів.

3.     Скласти характеристику вчителя початкової школи, яка відповідає сучасним вимогам формування особистості молодшого школяра.