ЧУДЕСНЕ УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

28 серпня

православні відзначають велике церковне свято Успіння Пресвятої Богородиці

    День смерти Пресвятої Богородиці зветься в нашій Церкві Успення, бо її тіло після смерти не зотліло, але разом з душею було взяте до неба. Не маємо історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесення, ані коли, де і як вона померла, бо про це святе Євангеліє нічого не згадує. Основу празника Успення творять священна традиція Церк­ви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церк­ви та однозгідна думка святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.

     Найдавніше записане передання, що говорить про смерть Пре­святої Богородиці, є у творі, який у Західній Церкві відомий як Перехід Святої Марії, а на Сході той сам твір має назву "Святого Йоана Богослова слово на Успення Святої Богородиці". Автор цього твору невідомий. Одні історики думають, що цей твір похо­дить з кінця другого або початку третього сторіччя, а инші — з кінця шостого віку.

   З цього твору довідуємося про святе й чудесне Успення Пре­святої Богородиці. Ось його коротка історія:

   "Три дні перед смертю явився Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл і звістив від її Сина Ісуса Христа час її переходу до вічнос­ти. На день її смерти в чудесний спосіб зібралися в Єрусалимі апостоли, хоч були розсіяні по різних краях світу. Не було тільки апостола Томи. Божа Мати висловила бажання, що хоче бути похована в Гетсиманії коло своїх батьків і свого Обручника Йосифа. Сам Христос у супроводі ангелів і святих прийшов по душу своєї Пресвятої Матері. Апостоли при співі побожних гимнів на своїх раменах занесли її тіло до гробу і три дні від нього не відходили. Третього дня прийшов здалека апостол Тома й дуже бажав ще востаннє поглянути на Пресвяту Богородицю. Коли ж гріб відкрили, то її тіла там уже не було, а тільки похоронні ризи. Тепер усі зрозуміли, що вона воскресла і з тілом та душею її взято на небо".

В цей день варто замислитись про свою матір, якій, можливо, потрібна ваша допомога. Свято Успіння найкраще провести з батьками за святковим столом.

У свято Успіння Пресвятої Богородиці віруючі святкують перемогу вічного життя над смертю.

Монастир Успення Пресвятої Богородиці (м. Тернопіль)

У серпні 1990 р. на місці колишньої Монастирської церкви Успіння, встановлено хрест і статую Матері Божої. На празник Успіння Пресвятої Богородиці біля хреста вл. Михайло Сабрига відправив Службу Божу. Через рік розпочато будову тимчасової каплички. 19 серпня 1991 р. відбулося посвячення каплички. А згодом вл. М. Сабрига посвятив наріжний камінь під будову церкви. Від самого початку опіку над відновленням святині займалися отці редемптористи.

28 серпня 1993 р. вл. М. Сабрига у співслужінні архимандрита о. Івана Ляссо, о. Врубеля, Генерального Дорадника, о. І. Возняка, Протоігумен Львівської Провінції відслужив першу Св. Літургію у відновленому храмі Успення Пресвятої Богородиці.

Опісля отці відбудували монастир, упорядкували територію. 29 листопада 1999 р. за клопотанням о. ігумена і за сприянням вл. М. Сабриги чудотворну ікону Матері Божої було повернено до нашої церкви. При церкві існує братство Матері Божої Неустанної Помочі, три хори - дорослий, молодіжний і дитячий. Гуртується молодь. Одночасно протягом усього часу отці проводять місії, реколекції для мирян і духовенства Тернопільської єпархії.

 Відчуваю свою безпосередню приналежність до м. Тернополя, де провела найкращі роки свого життя - дитинство!

Рідний мій Тернополе, вітаю із тебе і горджуся тобою!

Усіх тернополян вітаю із празником і днем міста, який випадає на 28 серпня!

Усіх із СВЯТОМ!