Проект
Закон України про освіту дорослих
(Про освіту впродовж життя)
Цей Закон забезпечує право особи на неперервну освіту і визначає державну політику та державні гарантії у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) як провідного чинника соціального та економічного прогресу суспільства, найвищою цінністю і основним капіталом якого в сучасному світі є людина, здатна до пошуку та засвоєння нових знань і прийняття нестандартних рішень.
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та поняття
У цьому Законі основні терміни та поняття вживаються у такому значенні:
освіта - процес і результат розвитку, виховання, навчання особи;
доросла особа – особа, яка має психофізіологічну і соціальну зрілість, цивільно-правову дієздатність, певний освітній та/або освітньо-кваліфікаційний рівень;
освіта дорослих (освіта впродовж життя) - цілеспрямований процес розвитку і виховання особистості шляхом реалізації освітніх програм та послуг, здійснення освітньо-інформаційної діяльності в межах та поза межами загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.
формальна освіта – освіта, спрямована на одержання або зміну освітнього рівня та/або кваліфікації в навчальних закладах та установах освіти згідно з визначеними освітньо-професійними програмами і терміном навчання, заходами державної атестації, що підтверджується отриманням відповідних документів про освіту;
неформальна освіта – здобуття знань, умінь і навичок для задоволення освітніх особистісних потреб, не регламентоване місцем здобуття, терміном та формою навчання, заходами державної атестації;
неперервна освіта – набуття особою знань, умінь і навичок впродовж життя для інтелектуального, культурного і духовного розвитку особистості;
освітня потреба – усвідомлена особою необхідність набуття певних знань і умінь, які раніше були відсутні або втрачені;
освітні послуги – діяльність фізичних та юридичних осіб у сфері формальної та неформальної освіти, яка спрямована на задоволення потреб людини в надбанні нею нових знань і розвитку індивідуальних здібностей;
навчальні заклади та установи освіти дорослих (освіти впродовж життя) – спеціалізовані заклади та установи освіти, або навчальні заклади, організації, підприємства та їх підрозділи, які надають освітні послуги в сфері формальної та неформальної освіти;
освітньо-інформаційна діяльність – це діяльність, спрямована на оперативне задоволення потреб особи в отриманні інформації про досягнення в різних галузях знань, яка сприяє підвищенню її освітнього рівня.
Стаття 2. Законодавство України про освіту дорослих (освіту впродовж життя)
1. Законодавство України про освіту дорослих (освіту впродовж життя) базується на Конституції України, складається з Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність системи освіти дорослих (освіти впродовж життя).
2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені Законом України «Про освіту дорослих» («Про освіту впродовж життя»), то застосовуються правила міжнародних договорів.
Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Державна політика у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) визначається Верховною Радою України.
2. Державна політика у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) ґрунтується на принципах:
доступності та добровільності здобуття освіти громадянами впродовж життя;
неперервності та наступності процесу освіти;
цілеспрямованості, динамічності, прогностичності системи освіти дорослих (освіти впродовж життя);
науковості, технологічності і перспективності;
інтеграції системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) України у світову систему освіти дорослих (освіти впродовж життя);
державної підтримки системи освіти дорослих (освіти впродовж життя);
фінансування державних і комунальних закладів та установ освіти дорослих (освіти впродовж життя) відповідно до їх структури, нормативів та обсягів надання освітніх послуг;
врахування особливостей структури і змісту освітніх потреб особистості на різних стадіях її життєвого шляху;
єдності формальної та неформальної освіти;
конкурентноздатності і гласності при визначенні і реалізації пріоритетних напрямів розвитку системи освіти дорослих (освіти впродовж життя).
Стаття 4. Права громадян у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Громадяни України мають право на здобуття освіти впродовж життя незалежно від віку, статі, етнічної належності, освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, наукового ступеня та вченого звання, світоглядних переконань, соціального і майнового стану, місця проживання, стану здоров’я, а також право на підтримку з боку держави і суспільства, право на умови навчання, які відповідають особливостям дорослої особи, право на офіційне визнання фактичних освітнього рівня та кваліфікації, які набуті в процесі формальної та неформальної освіти. Вони вільні у виборі форм освіти дорослих (освіти впродовж життя), навчальних закладів і установ, напрямів підготовки і спеціальностей, освітніх та освітньо-професійних програм.
2. Працівники підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності під час навчання в системі освіти дорослих (освіти впродовж життя) мають право на відповідний режим роботи, додаткову відпустку та пільги згідно з чинним законодавством.
3. Іноземці та особи без громадянства мають право на освіту впродовж життя у відповідності з чинним законодавством та міжнародними договорами України.
Стаття 5. Гарантії держави у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Держава гарантує громадянам України здобуття освіти впродовж життя, забезпечує пріоритетність розвитку освіти дорослих шляхом:
фінансування за рахунок державного бюджету державних та комунальних закладів і установ освіти дорослих (освіти впродовж життя);
створення умов рівного доступу та розширення такого доступу громадянам України до освіти дорослих (освіти впродовж життя), недопущення скорочення кількості осіб, які навчаються за рахунок державного бюджету;
надання податкових пільг навчальним закладам і освітнім установам, а також організаціям, які здійснюють освіту дорослих (освіту впродовж життя);
надання особам, які навчаються в закладах і установах освіти дорослих (освіти впродовж життя) державних стипендій, місць у гуртожитках, цільових кредитів, субсидій та пільг відповідно до чинного законодавства України;
сприяння створенню і функціонуванню недержавних навчальних закладів, що надають послуги у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя).
2. Громадянам України гарантується свобода вибору напряму підготовки і спеціальності, спеціалізації, освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, закладу освіти або освітньої установи, форми отримання освіти дорослих (освіти впродовж життя).
3. Держава здійснює соціальний, правовий захист громадян у сфері освіти дорослих (освіти впродовж життя) незалежно від форм освіти і типів закладів, де вони навчаються.
Стаття 6. Мова навчання у навчальних закладах та освітніх установах системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) визначається відповідно до Конституції України та Закону України «Про мови».
Розділ II
Система освітидорослих (освіти впродовж життя)
Стаття 7. Основні складові системи освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Система освіти дорослих (освіти впродовж життя) – це сукупність закладів і установ формальної та неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя), наукових, науково-методичних, методичних установ, науково-виробничих підприємств, інформаційних служб, інших юридичних та фізичних осіб, які мають право на надання освітніх послуг а також державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування.
2. Мета діяльності системи – реалізація права особи на освіту впродовж життя.
3. Основні завдання системи:
задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку шляхом отримання неперервної освіти;
формування у осіб, які навчаються, громадянської позиції, здатності до праці і життя в умовах сучасної цивілізації, її демократичного розвитку;
збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей суспільства;
сюдження знань серед населення, підвищення його культурного та освітнього рівня.
4. Функції системи:
адаптивна – пристосування до нових вимог життя в суспільстві, яке динамічно змінюється;
компенсаторна – відтворення освітніх можливостей, які були раніше відсутніми або втраченими;
розвиваюча – збагачення діяльних можливостей людини та її духовного світу;
аналітична – дослідження й аналіз чинників, що впливають на потребу громадян в неперервній освіті,
перетворювальна – зміна освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня особи впродовж життя, інтелектуального та культурного рівня суспільства;
прогностична – наукове передбачення розвитку особи та суспільства;
комунікативна – передача соціального досвіду від покоління до покоління;
заохочувальна – стимулювання освітніх потреб особи.
5. Система освіти дорослих (освіти впродовж життя) є складовою частиною системи освіти.
Стаття 8. Структура освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Структура освіти дорослих (освіти впродовж життя) - це сукупність:
освітніх (повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта) і освітньо-кваліфікаційних рівнів (кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр);
стандартів освіти;
освітніх і освітньо-професійних програм формальної і неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя);
2. Вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Державний стандарт загальної середньої освіти – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості осіб, визначений Законом України «Про загальну середню освіту», застосовується на рівні повної загальної середньої освіти.
Державний стандарт професійно-технічної освіти – сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації визначається Законом України «Про професійно-технічну освіту».
Система стандартів вищої та післядипломної освіти, яку складають державний та галузеві стандарти вищої освіти і стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів, визначаються Законом України «Про вищу освіту».
4. Освітні та освітньо-професійні програми формальної освіти – складові державних або галузевих стандартів освіти, які визначають нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітнього чи освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлюють вимоги до обсягу та рівня освіти й професійної підготовки, державної атестації.
5. Освітні програми неформальної освіти – програми (зміст навчання), пов’язані з особистим захопленням у певній галузі знань, науки або мистецтва, з прагненням розширення культурного світогляду чи надбанням знань і вмінь, необхідних у побуті та сфері міжособистісного спілкування, засвоєння яких не супроводжується отриманням відповідного документу, що надає право займатися професійною діяльністю за профілем їх змісту.
Стаття 9. Освітні програми неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Напрями освітніх програм неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя): науково-технічний, спортивно-технічний, фізкультурно-спортивний, художній, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, військово-патріотичний, соціально-педагогічний, соціально-економічний, природничо-науковий, юридичний, гуманітарний та іншого спрямування, які не повинні пропагувати насильство, соціальну, расову, національну, релігійну нерівність, дискримінацію за статевими ознаками і не суперечать чинному законодавству.
Перелік освітніх послуг неформальної освіти, які надаються без ліцензій, затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Зміст освітніх програм неформальної освіти, форми їх засвоєння і тривалість навчання за зазначеними програмами визначаються навчальними закладами та установами освіти дорослих (освіти впродовж життя), фізичними особами, що надають освітні послуги, та споживачами освітніх послуг.
Стаття 10. Освітні та освітньо-професійні програми формальної освіти
Освітня та/або освітньо-професійна програма формальної освіти – це зміст нормативних навчальних дисциплін (предметів) із зазначенням загального обсягу часу (в годинах і кредитах), відведеного для їх вивчення, та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни (предмета).
Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни (предмета) включає час для аудиторних видів навчальних занять, самостійної роботи і контрольних заходів.
Співвідношення між обсягами аудиторних видів навчальних занять та самостійної роботи, форми і періодичність контрольних заходів визначаються навчальним планом закладу та установи освіти дорослих (освіти впродовж життя).
Стаття 11. Документи про освіту дорослих (освіту впродовж життя)
1. Завершення навчання за певною освітньою та/або освітньо-професійною програмою формальної освіти надає особі відповідний набір законодавчо установлених прав, підставою для надання яких є диплом або інший документ державного зразка.
Особа, яка пройшла перепідготовку, за результатами державної атестації або кваліфікаційної атестації, отримує відповідний документ про освіту державного зразка.
Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про освіту навчального закладу.
Документ про формальну освіту дорослих має додаток до нього, що відповідає вимогам ECTS (European Communiti Course Credit Transfer System)(кредитна система, яка пропонує спосіб порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного закладу до іншого).
Зразки документів та додатків до них про засвоєння освітніх та/або освітньо-професійних програм, навчальних дисциплін (предметів) і модулів, що видаються особам, які завершили навчання за такими програмами дисциплінами (предметами) і модулями, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Завершення навчання за певними освітніми програмами неформальної освіти може передбачати видачу документів про їх засвоєння або про одержання освітніх послуг. Форми документів визначаються юридичною або фізичною особою, що реалізує освітні програми в сфері неформальної сфері неформальної освіти дорослих, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Стаття 12. Навчальні заклади, установи та інші юридичні і фізичні особи, що надають освітні послуги в системі освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Умови створення і діяльності державних, комунальних, громадських, приватних навчальних закладів та установ системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» та іншими нормативно-правовими актами України.
2. Навчальні заклади та установи системи освіти дорослих:
а) заклади та установи системи загальної середньої освіти: середня загальноосвітня школа ІІІ ступеня, спеціалізована школа, гімназія, ліцей, колегіум, спеціальна загальноосвітня школа, загальноосвітня санаторна школа, школа соціальної реабілітації, вечірня (змінна) школа;
б) профільні та комплексні позашкільні навчальні заклади та установи: гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, науково-пошукові, спортивно-оздоровчі;
в) професійно-технічні навчальні заклади та установи: професійно-технічне училище, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійно-художнє училище, художнє професійно-технічне училище, вище художнє професійно-технічне училище, училище-агрофірма, вище училище-агрофірма, училище-завод, центр професійно-технічної освіти, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, навчальний центр;
г) вищі навчальні заклади та установи післядипломної освіти: університет, академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум (училище), академії підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки, інститути підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки, міжгалузеві регіональні центри підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки, навчальні центри підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки (навчальні центри навчання працівників на виробництві), курси підвищення кваліфікації;
д) інші навчальні заклади, що реалізують програми освіти дорослих;
е) науково-методичні та інформаційні установи.
Вищезазначені вищі навчальні заклади, професійно-технічні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, позашкільні навчальні заклади крім основної діяльності, можуть надавати й інші освітні послуги у сфері формальної та неформальної освіти дорослих.
3. Для надання освітніх послуг у сфері формальної та неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя) можуть створюватися і використовуватися спеціалізовані заклади та установи освіти або організації, підприємства та їх підрозділи.
4. Освітня діяльність закладів і установ освіти дорослих (освіти впродовж життя) здійснюється на підставі ліцензій, які видаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Право видачі документів про освіту державного зразка в системі освіти дорослих (освіти впродовж життя) з’являється в навчального впродовж життя) з’являється в навчального закладу з моменту його державної акредитації (атестації). Державна акредитація (атестація) навчального закладу здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Акредитовані (атестовані) навчальні заклади та установи формальної освіти дорослих мають право надавати освітні послуги без проходження процедури ліцензування:
а) з перепідготовки за сертифікованим і нижчими рівнями акредитації акредитованих напрямів підготовки і спеціальностей;
б) неформальної освіти відповідної спрямованості до акредитованих напрямів підготовки і спеціальностей. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки на підставі заяви навчального закладу приймає рішення про встановлення ліцензійного обсягу.
7. Навчальні заклади та установи освіти дорослих (освіти впродовж життя), інші організації та установи незалежно від їхніх організаційно-правових форм можуть створювати і вступати в об’єднання (асоціації, союзи), мати права юридичних осіб і діяти на підставі своїх статутів або договорів. Об’єднання (асоціації, союзи) у системі освіти дорослих створюються і діють відповідно до чинного законодавства.
8. Фізичні особи, які надають освітні послуги неформальної освіти, здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про підприємництво і підприємницьку діяльність» згідно з переліком освітніх послуг, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13. Управління та взаємодія елементів системи освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Державно-суспільний характер управління освітою дорослих (освіти впродовж життя) спрямований на забезпечення єдиної державної політики у сфері освіти дорослих, підвищення якості освіти, раціональне використання коштів, які спрямовуються на фінансування системи освіти дорослих.
Створення державних, галузевих та місцевих органів управління і органів громадського самоврядування системи освіти дорослих в Україні та їх діяльність у межах повноважень визначається законодавством України.
Розділ III
УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ (освіти впродовж життя)
Стаття 14. Учасники системи освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Учасниками системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) є:
особи, які навчаються в системі освіти дорослих;
педагогічні і науково-педагогічні працівники;
інші працівники закладів та установ освіти дорослих (освіти впродовж життя);
інші фізичні особи, які надають освітні послуги неформальної освіти.
Стаття 15. Статус, права та обов’язки осіб, які навчаються в системі дорослих (освіти впродовж життя)
1. Статус особи, яка навчається в закладах і установах формальної освіти дорослих (освіти впродовж життя) визначається Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність».
2. Права та обов’язки осіб, які навчаються в системі освіти дорослих, системі освіти дорослих, визначаються Конституцією України, чинним законодавством, іншими нормативно-правовими актами, статутами закладів і установ освіти дорослих, договорами про надання освітніх послуг.
3. Крім прав, які закріплені в зазначених законах, особа має право на нагромадження результатів навчальної діяльності, які можуть приводити до зміни освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня.
Стаття 16. Статус, права та обов’язки працівників системи освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Статус, права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних, наукових, інженерно-технічних, навчально-допоміжних, адміністративних та інших працівників визначаються чинним законодавством, відповідними нормативно-правовими актами, статутами закладів і установ освіти дорослих, трудовими договорами та цивільно-правовими угодами.
Стаття 17. Статус, права та обов’язки фізичних осіб, які надають освітні послуги неформальної освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Статус, права та обов’язки фізичних осіб, які надають освітні послуги неформальної освіти, визначається Законом України «Про підприємництво та підприємницьку діяльність».
Фізична особа, яка зареєструвалася для надання освітніх послуг на рівні загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної освіти, може набувати прав, пільг та обов’язків педагогічного працівника.
Фізична особа, яка зареєструвалася для надання освітніх послуг на рівні вищої, післядипломної освіти, може набувати прав, пільг та обов’язків науково-педагогічного працівника.
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ТА НАУКИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ (освіти впродовж життя)
Стаття 18. Форми освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Освіта дорослих (освіти впродовж життя) може бути здійснена за такими формами:
очна (стаціонарна) – з відривом від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою;
вечірня (змінна) - без відриву від виробництва, на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання у вільний від роботи час;
заочна - без відриву від виробництва, на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання під час настановчих та заліково-екзаменаційних сесій;
екстернатна - особлива форма навчання без відриву від виробництва, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми, складання підсумкових контрольних заходів у навчальному закладі;
дистанційна – особлива форма навчання без відриву від виробництва, що передбачає вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми через комп’ютерні та телекомунікаційні технології, складання підсумкових контрольних заходів у навчальному закладі;
педагогічний патронаж – форма навчання осіб з особливими соціальними потребами;
самоосвіта - форма неформальної освіти шляхом освоєння освітніх програм при мінімальній організації освітнього процесу або повній відсутності керівництва цим процесом з боку педагогічних працівників;
комбінована – форма, яка передбачає інтеграцію різних форм або їх окремих елементів.
Стаття 19. Форми, види та технології навчального процесу і самоосвіти
1. Форми організації навчального процесу (навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи) та їх обсяги визначаються освітньою або освітньо-професійною програмою.
2. Види навчальних занять (лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація), форми (дискусія, «круглий стіл», тематична зустріч, ділова гра, розв’язання ситуаційних задач, виїзні заняття тощо) встановлюються навчальним закладом або установою системи освіти дорослих.
3. Технології навчання (традиційні, сучасні комп’ютерні, телекомунікаційні, кейс-технології тощо) визначаються навчальними закладами і установами освіти, педагогічними та науково-педагогічними працівниками.
Стаття 20. Умови нагромадження результатів формальної освіти
1. Нагромадження результатів навчальної діяльності особи – процес і результат обліку її навчальної діяльності (засвоєння освітньої або освітньо-професійної програми, навчальної дисципліни, предмета, модуля) в різних навчальних закладах та установах впродовж життя незалежно від часу їх засвоєння.
2. Результат обліку навчальної діяльності особи фіксується у відповідному документі про освіту (свідоцтво, атестат, диплом, посвідчення, сертифікат), додатку до нього, академічній довідці.
В додатку до документа про освіту, академічній довідці фіксуються:
назва навчального закладу, який видав документ;
назва освітньої або освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, предмета, модуля);
загальний обсяг (в годинах, кредитах);
зміст (анотація);
форма, результат і дата підсумкового контролю;
назва навчального закладу, який зафіксував результат.
Документи державного зразка видає акредитований навчальний заклад або установа формальної освіти дорослих, документи про результати навчальної діяльності – навчальний заклад або установа освіти, в якій навчалася особа
3. Акредитований навчальний заклад освіти за відповідним освітнім та/або освітньо-кваліфікаційним рівнем напряму підготовки, спеціальності на підставі поданої особисто заяви та представлених особою результатів попередньої навчальної діяльності приймає рішення:
а) про зарахування/не зарахування та надання/не надання допуску до державної атестації (поза межами ліцензованого обсягу);
б) про прикріплення та допуск до навчання за нормативними навчальними дисциплінами (предметами інваріантної частини навчального плану), вибірковими навчальними дисциплінами (предметами варіативної частини навчального плану) в межах ліцензованого обсягу відповідної форми навчання.
4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки створює систему інформаційної підтримки нагромадження результатів формальної освіти.
Стаття 21. Наукова і науково-технічна діяльність в закладах освіти дорослих
1. Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою частиною діяльності навчальних закладів та установ освіти дорослих і спрямована:
на одержання і використання нових знань у всіх галузях науки, техніки і технологій;
розвиток науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти;
задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб суспільства.
2. Наукова і науково-технічна діяльність навчальних закладів та установ освіти дорослих забезпечується:
постійним збільшенням обсягів фінансування науки відповідно до потреб її випереджального розвитку;
інтенсифікацією наукових досліджень у навчальних закладах;
розвитком освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;
інноваційною освітньою діяльністю у навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форм власності;
правовим захистом освітніх інновацій та результатів педагогічної і науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
залученням до наукової діяльності та дослідницької роботи талановитих осіб різного віку;
поглибленням співпраці та кооперації навчальних закладів і наукових установ з залученням до навчального процесу провідних учених та науковців;
створенням науково-інформаційного простору та використанням для цього нових комунікаційно-інформаційних засобів.
3. Наукова і науково-технічна діяльність у системі освіти дорослих
(освіти впродовж життя) здійснюється відповідно до Законів України «Про
освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність»
та цього Закону.
4. Наукова і науково-технічна діяльність у навчальних закладах та установах освіти дорослих може також здійснюватися на підставі договорів з іншими організаціями відповідно до законодавства України.
На навчальні заклади III-IV рівнів акредитації системи освіти дорослих поширюються права, передбачені Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» для наукових установ.
Розділ V
ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО– ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ (освіти впродовж життя)
Стаття 22. Фінансування навчальних закладів і установ освіти дорослих (освіти протягом життя)
1. Фінансово-господарська діяльність навчальних закладів та установ освіти дорослих (освіти впродовж життя) здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність навчальних закладів у цій сфері.
2. Основними джерелами фінансового забезпечення освіти дорослих є:
кошти державного та місцевих бюджетів;
кошти юридичних і фізичних осіб, громадських організацій та фондів, у тому числі спонсорські, благодійні внески і пожертвування;
кошти галузей народного господарства;
кошти від надання навчальними закладами та установами додаткових ми закладами та установами додаткових освітніх та інших послуг;
гранти;
кредити на розвиток навчальних закладів усіх рівнів та здобуття освіти;
кошти від здійснення навчальними закладами економічної діяльності, регламентованої державою.
3. Фінансування освітньої діяльності державних навчальних закладів освіти дорослих (освіти впродовж життя)за рахунок коштів державного бюджету здійснюється Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, в підпорядкуванні яких знаходяться навчальні заклади освіти дорослих, у відповідності з державним замовленням (контрольними цифрами) на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників, виходячи з встановлених державних, у тому числі галузевих, нормативів фінансування.
4. Діяльність приватних, громадських навчальних закладів та установ, що реалізують освітні програми освіти дорослих (освіти впродовж життя), фінансується його засновниками (засновником) та споживачами освітніх послуг.
5. Встановлені Кабінетом Міністрів України мінімальні нормативи витрат роботодавців на професійну додаткову освіту, професійну перепідготовку працівників можуть бути диференційовані за галузями економіки і регіонами, але не можуть складати менше 2 відсотків від витрат на заробітну плату. Фактичні витрати відносяться на собівартість продукції (послуг) у порядку, встановленому законодавством України.
6. Державні органи, в компетенцію яких входить розподіл державних замовлень на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, здійснюють розміщення зазначених державних замовлень на конкурсній основі. Участь у конкурсі можуть брати навчальні заклади різних форм власності та підпорядкування.
7. Кошти підприємств, організацій, установ і фізичних осіб, спрямовані на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, стажування не оподатковуються.
Стаття 23. Матеріально-технічне забезпечення системи освіти дорослих (освіти впродовж життя)
Матеріально-технічне забезпечення закладів установ освіти дорослих здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів.
Стаття 24. Оплата праці в системі освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Оплата праці працівників державних і комунальних навчальних закладів та установ освіти дорослих (освіти впродовж життя) здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів.
Навчальний заклад та установа системи освіти дорослих (освіти впродовж життя) в межах коштів на оплату праці працівників (із спеціального фонду державного бюджету для державних та комунальних закладів і установ) самостійно визначає форму і систему оплату праці, розміри доплат, надбавок, премій та інших заходів матеріального стимулювання, а також розміри посадових ставок (окладів) усіх категорій працівників.
Розділ VI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СИСТЕМІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ (освіти впродовж життя)
Стаття 25. Державна політика в галузі міжнародного співробітництва сфери освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Державна політика в галузі міжнародного співробітництва сфери освіти дорослих (освіти впродовж життя) спрямована на створення єдиного міжнародного та європейського освітнього простору, поглиблення міжнародного співробітництва за рахунок розширення участі навчальних закладів та установ, учасників системи освіти дорослих у проектах міжнародних організацій та співтовариств.
2. Держава сприяє розвитку співробітництва навчальних закладів і установ освіти дорослих на дво- і багатосторонній основі з міжнародними організаціями та установами на таких засадах:
пріоритет національних інтересів;
збереження та розвиток інтелектуального та духовного потенціалу нації;
системний і взаємовигідний характер співробітництва.
Стаття 26. Міжнародна діяльність навчальних закладів і установ освіти дорослих (освіти впродовж життя)
1. Навчальні заклади та установи освіти дорослих (освіти впродовж життя) беруть участь у міжнародному співробітництві в сфері освіти дорослих шляхом:
освітніх і наукових обмінів, стажування та навчання за кордоном учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
участі в програмах двостороннього і багатостороннього обміну педагогічними кадрами і науковцями;
проведення спільних наукових досліджень, співробітництва з міжнародними фондами;
здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також дослідно-конструкторських робіт на замовлення іноземних юридичних осіб;
проведення міжнародних наукових конференцій, конгресів, семінарів,
симпозіумів;
аналізу, відбору, видання та розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової і навчальної літератури.
2. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації і стажування іноземних громадян в Україні та громадян України за рубежем, педагогічна і науково-дослідна робота громадян України за кордоном здійснюються за міждержавними договорами, договорами між центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та відповідними органами іноземних держав, а також за прямими договорами, укладеними навчальними закладами та установами освіти дорослих з іноземними громадянами й іноземними юридичними особами згідно з чинним законодавством.
3. Навчальні заклади освіти дорослих (освіти впродовж життя) мають право:
вступати в неурядові міжнародні організації;
укладати з іноземними партнерами договори про спільну діяльність;
створювати за участю іноземних партнерів структурні підрозділи (центри, лабораторії, технопарки та інші підрозділи).
4. Навчальні заклади та установи освіти дорослих (освіти впродовж життя) відповідно до законодавства України можуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю, передбаченою статутами навчальних закладів.
Розділ VІІ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОСВІТУ ДОРОСЛИХ
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про освіту дорослих
1. Особи, винні у порушенні законодавства про освіту дорослих, несуть відповідальність відповідно до Закону.
2. Невиконання закладами та установами освіти дорослих, фізичними особами, які надають освітні послуги в системі освіти дорослих, вимог стандартів освіти є підставою для позбавлення їх права на надання освітніх послуг.
Розділ VIIІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.
| 
